Де використовується простий і складний минулий час?

У німецькій мові є два минулі часи: минулий складний (доконаний) час Perfekt і простий минулий час Präteritum.

Perfekt — вживається майже завжди у розмовній мові, за винятком декількох дієслів. З Перфектом ми висловлюємо, що дія в минулому була завершена.

Präteritum — вживається у розповідях про минулі події та в писемній мові.

Групи дієслів

У залежності від типу відмінювання дієслова поділяються на: сильні дієслова, слабкі дієслова, неправильні дієслова.

Сильні дієслова - дієслова, у яких при відмінюванні змінюється коренева голосна.

laufen → du läufst — ти біжиш,

sehen → du siehst — ти бачиш,

geben → du gibst — ти даєш.

Тільки голосні "e" та "a" майже завжди використовують зміну голосних, але тільки у 2-ій і 3-ій особі однини.

Слабкі дієслова - діє­слова, які утворюють свої форми за слабкою діє­відміною. В сучасній німецькій мові вони утворюють найбільшу групу дієслів. 

Неправильні дієслова - це такі дієслова, минулий час яких утворюється особливим способом. Така група слів викладена у таблиці. 

Які є часи у німецькій мові?

У німецькій, як і переважній більшості мов, є всього три часи: минулий (die Vergangenheit), теперішній (die Gegenwart) та майбутній (die Zukunft). 

За допомогою теперішнього часу розповідаємо про:

• події, що відбуваються у момент мовлення,
• універсальні істини,
• майбутні події (обв'язково зі вказаною обставиною часу).

Минулим часом користуємось для розповіді про:

• події, які відбулись до моменту мовлення,
• минулу подію, яка відбулася перед іншою минулою подією.

Використовуючи майбутній час розповідаємо про:

• передбачення, наміри щодо майбутнього,
• припущення щодо майбутнього.